Листопад. Україна. І усвідомлення голодомору 1932-1933 років. Приспущені від чорного болю жалобних стрічок Державні прапори. Запізнілі дзвони пошуку мільйонів українських душ. І … пам'ять…

   22-ий, 33-ій, 46-ий… найчорніший час між чорними часами в історії України. Сьогодні усім відомо, що це була безкровна людоморська війна тоталітарної системи проти українського народу задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос, зруйнувати віковічні основи народної моралі, витруїти в серцях людяність і, натомість, посіяти в душах жорстокість і неміч духовну.

   Щороку в останню суботу листопада український народ схиляє в жалобі голови перед мільйонами замордованих голодом людей, похованих без труни й молитви, позбавлених могили і шани.

   Упродовж тижня  учні Бережківської школи гортали  Книгу пам'яті, багато сторінок якої написано кривавим і чорним. У бібліотеці була організована виставка «Горить свіча - як пам'яь, як сльоза…». Класні керівники провели виховні години «П'ять колосків – до життя не зроблених п'ять кроків, вчителі історії – уроки історичної пам'яті «Упокорення голодом». Учнівський комітет оформив виставку у шкільному коридорі "Кривава ціна українського хліба 20-30-их років ХХ століття". У п'ятницю 24 листопада учні 10 класу зі своїм класним керівником О.Костючком презентували перед учнями та вчителями колективну творчу справу «З присвятою замордованим Голодом…», в ході якої усі долучилися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам'яті».

   Усі ці заходи мали на меті згуртувати нас, живих, дати силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.